Боги, наскільки ж нені останнім часом хочеться розмовляти українською. Неймовірно.
І мені нереально жаль, що не маю я такої можливості, мені банально нема з ким побалакати рідною мовою.
А я ж її уже майже почав забувати. Щоб згадати якісь конкретні слова, то в мене займає усе більше часу і напруження.
І мені вже відверто страшно та навіть трохи образливо через те, що користуватися російською дійсно зручніше.
Я так не хочу.